В начале июля дизайнер Богдан Гдаль и его коллеги, изучая представленный Нацбанком макет новой купюры в 1000 гривен, обнаружили на ней кириллическую версию шрифта Bickham Script, отличную от лицензионной. Они предположили, что это шрифт Bickham Script One, который в 2005 году создала и опубликовала под своим именем дизайнер Александра Гофман, не упомянув создателя оригинальной версии, Ричарда Липтона, и компанию Adobe, которой принадлежит лицензия. Между тем, эта лицензия прямо запрещает какую-либо модификацию форм литер или переиздание. Заодно выяснилось, что подобная история была с орланом с двухгривневой монеты: он очень похож на снимок британского фотографа Джейкоба Спинкса, но никаких упоминаний об этом нет.
Когда об этом написали СМИ, НБУ выпустил опровержение, в котором утверждал, что нелицензионных шрифтов на банкноте не использовал.
Одной из особенностей дизайна гривневых банкнот является то, что все изображения на банкнотах являются авторской графикой. Художники, работающие над их дизайном, не используют готовые рисунки или шрифты — они собственноручно создают векторные графические элементы дизайна, в том числе и буквенную надпись номинала банкноты. Использование авторских произведений вместо готовых продуктов предусмотрено для обеспечения высокого уровня защищенности банкнот, ведь подделать авторское изображение сложнее, чем скопировать готовое.
Комментарий НБУ
Эта история вызвала волну обсуждения в дизайнерском сообществе и за его пределами. Мы решили узнать, что об этом думают юристы, и как все это выглядит с точки зрения права. На наши вопросы согласились ответить специалисты по авторскому праву:
- Клим Братковский, адвокат,
- Александр Лютый, юрист,
- Максим Попов, ассоциированный партнер Mentors Law Firm,
- Николай Рехлицкий, старший юрист практики интеллектуальной собственности Arzinger Law Firm.
Что такое, с точки зрения права, плагиат, а что — «авторское графическое изображение на основе творческой обработки публично доступных элементов» (так это определяет НБУ)? И где между ними грань?
Максим Попов: НБУ заявляють про «творче використання», що фактично можна вважати терміном «переробка». А згідно ст. 15 закону переробка належить до виключних прав автору твору, тому таке «творче використання» без отримання згоди автора може бути порушенням авторських прав.
Есть ли какие-то нюансы при использовании объектов авторского права в денежных знаках?
Коротко (тут все юристы были единогласны, поэтому мы выбрали комментарий Максима Попова как самый лаконичный): Згідно законодавства України грошові знаки не є об’єктами авторського права. Однак це не дозволяє порушувати авторські права в дизайні грошових знаків.
Что может дальше сделать Adobe и каковы будут последствия для НБУ?
Максим Попов: Правовласник шрифту може почати досудово-претензійну роботу або подати до суду на НБУ. За порушення авторського права встановлена відповідальність у вигляді відшкодування збитків або виплату компенсації. Суд визначає компенсацію на основі винагороди, яку порушник сплатив би, якби звернувся до правовласника із заявою про надання дозволу. Компенсація може бути встановлена у подвоєній вартості такої винагороди, або у потрійній, якщо буде встановлено умисне порушення. Ще один спосіб захисту прав — вимога вилучення (конфіскації) контрафактних примірників творів, але навряд суд задовольнить це відносно грошових знаків.
Известны ли вам другие подобные случаи? Как они развивались и к чему привели?
Максим Попов: В 2004 спадкоємиця Павла Альошина намагалась отримати компенсацію за використання зображення Будинку вчителя на купюрі в 50 гривень. Вона стверджувала, що НБУ порушило авторські права на обєкт архітектури. НБУ відмовилось від виплати компенсації. На думку представника банку, авторські права Альошина діяли тільки до кінця 1997 року, оскільки цивільним кодексом УРСР строк дії авторських прав був 25 років.
В 2005 був аналогічний спір зі скульптором Василем Бородаєм за використання пам’ятнику засновникам Києвам. Позов задовольнили та зобов’язали НБУ виплатити автору 100 000 грн, однак потім це рішення було відмінено апеляційним судом.
Что вы вообще думаете об этой истории?
Максим Попов: Історія піднімає цікаві питання охорони шрифтів та порушення авторського права на грошових знаках. Наприклад, з урахуванням відповідей НБУ, який саме шрифт є об’єктом спору: font — комп’ютерний шрифт, який може охоронятися як комп’ютерна програма, або typeface — графічний шрифт, який може охоронятись авторським правом чи як промисловий зразок. Чи будуть окремі букви графічного шрифту самостійними оригінальними творами і чи підлягають вони охороні? При цьому в США графічні шрифти взагалі не охороняються авторським правом, оскільки це лише «набір букв». Чи можна застосовувати такий спосіб захисту як «вилучення примірників» до випущених грошових коштів? Навряд цей спір матиме продовження у суді, тому питання залишаться для обговорення у юридичних колах.
Первоисточник:
https://cases.media/column/yuristy-kommentiruyut-situaciyu-so-shriftami-na-banknote-v-1000-griven